Жанр: байка
Головна ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байки в Г. Сковороди стислі й лаконічні, вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль, яку автор називає «силою». Інколи друга частина байок — «сила» — у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат. Головне в байках Сковороди — глибокий зміст, про це він так сказав: «Байка тоді нікчемна та баб’яча, коли в простому та чудному лушпинні своєму не ховає зерна істини».
Одна з найвідоміших байок Г. Сковороди «Бджола та Шершень» у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».
Ідея байки: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке — непотрібним». У силі байки автор бачить щастя людини в «природженому ділі», яке є справді «найсо-лодшим бенкетом».
Мораль
Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити. Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням. Чимало Шершнів безглуздо кажуть: навіщо, наприклад, студентові вчитися, якщо нічого за це не має. Вони не розуміють, що справа, яка припадає до душі, дає найбільше задоволення. За природними законами живуть тварини (Хорт, Кішка, бджола) та наймудріші з людей (наприклад, давньоримський державний діяч і письменник Катон).
Немає більшої радості, як «жити за натурою». Це означає не вдоволення низьких потреб і скотської похоті, а виконання свого природного призначення в житті. Саме про таку близькість до природи сказав давньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним». Дотримуватись таких правил у житті — значить догодити Богу, бо «усе в ньому і він в усьому». Жанр: басня
Главная идея: труд должен стать для человека естественной потребностью и «самой сладкой пищей» (идея родственного труда).
Главные герои: Пчела, Шершень.
Произведение: басни у Г. Сковороды сжатые и лаконичны, они состоят из двух частей: в первой части кратко рассказывается о каком-то случае, а во второй — подана мораль, которую автор называет «силой». Иногда вторая часть басен — «сила» — в несколько раз объемнее основной части и воспринимается как философский трактат. Главное в баснях Сковороды — глубокий смысл, об этом он так сказал: «Басня тогда никчемная и бабья, когда в простой и чудной шелухе своей не прячет зерна истины».
Одна из самых известных басен Г. Сковороды «Пчела и Шершень» в форме диалога между персонажами раскрывает извечную тему противоречия между трудовым образом жизни и паразитическим существованием. Образы Пчелы и Шершня иносказательны: Пчела — «герб мудрого человека, трудящегося в врожденном теле», а Шершень — «образ людей, живущих воровством чужого и родившихся на то только, чтобы есть и пить». Пчела видит свое счастье только в «родном труде», то есть труде по призванию: «Нам несравненно большее утешение собирать мед, чем потреблять. До этого мы рождены». Шершень этого понять не может и высокомерно наделяет Пчелу следующими характеристиками: «ты такая глупая», «много у вас голов, и глупые».
Идея басни: труд должен стать для человека естественной потребностью и «самой сладкой пищей», только тогда труд «нужное делает нетрудным, а тяжелое – ненужным». В силе басни автор видит счастье человека в «врожденном деле», которое действительно «самым сладким пиром».
Мораль
Шершень — обобщенный образ людей, живущих грабежом других и созданных только для того, чтобы есть и пить. Пчела же — мудрый человек, трудящийся в «сродном деле», то есть по своему призванию. Многие Шершни бессмысленно говорят: зачем, например, студенту учиться, если ничего за это не должно. Они не понимают, что дело, которое приходится по душе, доставляет наибольшее удовольствие. По естественным законам живут животные (Хорт, Кошка, пчела) и самые мудрые из людей (например, древнеримский государственный деятель и писатель Катон).
Нет большей радости, как «жить по натуре». Это означает не удовлетворение низких потребностей и скотской похоти, а исполнение своего естественного предназначения в жизни. Именно о такой близости к природе сказал древнегреческий философ Эпикур: «Благодарение великое блаженной натуре за то, что нужное сделало нетрудным, а тяжелое ненужным». Следовать таким правилам в жизни – значит угодить Богу, потому что «все в нем и он во всем». Смотрите также: | |
