Світило сонце, співали птахи,
Та не для того щоб радіти,
Щоб легше було лопаткою грести,
Щоб краще закопували діти.
Бо в моєму дворі,
Дітлахи закопали наркомана
І той Вася тепер,
Як у тому кіні про любов.
А день такий сонячний,
Що хоч долоні простягай,
Краще я залишусь вдома
І не піду в той зелений гай.
Де в моєму дворі,
Дітлахи закопали наркомана
І той Вася тепер,
Як у тому кіні про любов.
Вже сплять втомлені руки,
Вже ніч ступа на п'яти малят,
А я сиджу і думаю думи,
Про тих чотирьох дошколят.
Які в моєму дворі,
Дітлахи закопали наркомана
І той Вася тепер,
Як у тому кіні про любов.