Ой по Чорному морю,
ой на каміні біленькому
там сидіев сокіль (sic) ясненький, (4) К З
жалібненько квилить-проквиляє
і на Чорнеє море спилна (sic) поглядає,
що на Чорному морю все недобре починає,
зла супротивна хвилешна хвиля уставає,
судна козацькії, молодецькії
на три части розбиває.
Перву часть ухопило –
в турецьку землю занесло,
другу часть ухопило –
в Дунайське гирло забило;
а третя часть тут має,
посередині Чорного моря,
на бистрій хвилі,
на лихій хуртовині потопає.
О при той части було ві(й)ська много,
хто був старшиною?
Грицько Коломічин
по всьому ві(й)ську ізбарзе (sic) окличен
о до козаків словами промовляйи,
сльозами (в)бливайи:
– Ей, козаки, панове-молодці,
добре ви дбайте,
гріхов (sic) не тайте,
сповідайтесь ви наперед милосердному богу
і Чорному морю,
ой отаману кошовому.
(А) ті (ж) козаки те зачували,
та всі замовчали,
(о) тільки (ж) обізветься Олексій Попович –
гетьман-запорожець.
– Ой козаки, панове-молодці, добре ви вчиніте,
мене ж, Олексія Поповича,
самого возьміте,
до моєї шиї біленький камінь прив’яжіте,
очі мої козацькії, молодецькії
червовой китайкой запніте,
ой самого мене в Чорне море іспустіте;
нехай же я буду
сам своєю головою
Чорне море дарувати,
ніж(е)ли я маю много душ вір християнських
по Чорному морю безневинно погубляти.
(Ой) ті ж козаки те зачували,
до Олексія Поповича словами промовляли,
сльозами обливали:
– Ей, Олексію Поповичу,
славний лицарю,
писарю,
ти ж сьвате письмо по утричі на день читайиш (sic)
і нас, простих козаків, на все добре научайиш, (sic)
почому ж ти від нас гріхів більше майиш?
(Ой) Олексій Попович те зачувайи,
словами промовляє,
сльозами обливає:
– Ей козаки, панове-молодці,
я ж сьвате письмо по тричі на день читаю
і вас, простих козаків, на все добре научаю,
від вас таки гріхів більше маю,
що я в охотне військо од’їжджав,
недобре починав,
з отцем і з матір’ю прощения не мав
і старшого брата за брата не мав,
старшую сестру збарзе поважав,
ой у груди стременом одпихав,
либонь мене, панове-молодці,
найбільше (й) то гріхів спіткав.
Ой що із города вибігав,
триста душ маленьких дітей
конем розбивав,
кров християнську безневинно я проливав.
Ой молодії жени за ворота вибігали,
маленькі дітки на руки хватали,
мене, Олексія Поповича, кляли-проклинали.
Ой іще ж я поз сорок церков пробігав,
за своєю городощу шапки не скидав,
на себе хреста не складав
і отцівської-материної молитви не споминав,
либонь мене, козаки панове-молодці,
найбільше то гріх спіткав.
Ой іще мимо царську громаду пробігав.
За своєю гордощу шапки не скидав,
мужикам-козакам на день добрий не давав,
с празником не поздоровляв,
либонь мене, козаки панове-молодці,
найбільше то гріх спіткав.
Ой не єсть же се мене Чорне море потопляє,
а єсть се мене отцівська-материна
молитва од смерті вборонила,
на Чорному морю не втопила.
(То) як буду я до отца (sic),
до матері, до роду прибувати,
буду отца і матір штити-шанувати й поважати,
і старшого брата буду я за рідного отца почитати,
а близьких сусід за рідне браття в себе мати.
Скоро став Олексій Попович по істинні
правді гріхи богу сповідати,
зараз стала зла супротивна хвилешна хвиля
на Чорному морю притихати.
Притихала
і впадала,
мов на Чорному морю не бувала,
ой усіх козаків до острова живцем прибивала.
Ті козаки на острові (sic) виходили,
сльозами обливали,
що на якомусь Чорному морю,
на бистрій хвилі,
на лихій хуртовині
потопали,
о (sic) одного через Олексія Поповича козака
з міждо війська не втеряли.
(Ей) Олексій Попович на чуда виходжає,
бере в руки сьвате письмо,
по тричі на день читає,
ой усіх козаків на все добре научає:
– Слухайте, козаки, панове-молодці,
як се сьвате письмо висьвічуйи,
на все Oh Black Sea,
oh on the white fireplace
there sidiyev falcon (sic) clear, (4) By
plaintively quilts, prowls
and the Black Sea spil (sic) looks,
that on the Black Sea everything starts off badly,
the evil counter-wave wave rises,
ships of the Cossack, the Youth
breaks into three parts.
The first part took hold -
into the Turkish land,
the other part grabbed -
in the Danube the mouth is hammered;
and the third part here has
in the middle of the Black Sea,
on a clear wave,
on the evil blizzard sinks.
And at that part there were many
who was the chairman?
Gritsko Kolomycin
all over the sicarbare (sic) is called
oh to the Cossacks in a speech,
with tears (in) blivas:
- Hey, Cossacks, gentlemen,
well you care
sin (sic) do not conceal,
confess beforehand a merciful god
and the Black Sea,
oh the basket ataman.
(A) those (same) Cossacks sensed that,
and everyone was silent,
(o) only (same) will call Alexei Popovich -
the hetman of Zaporozhye.
- Oh, Cossacks, gentlemen, well done,
me, Alexei Popovich,
take it yourself,
tie a white stone to my neck,
my eyes are Cossack, youthful
staple with Chinese,
oh let me into the Black Sea myself;
let me be
by his own head
To give the Black Sea,
than (e) do I have many souls of Christian faith
on the Black Sea innocently destroy.
(Oh) the same Cossacks heard that,
to Oleksiy Popovich words were spoken,
tears were shed:
- Hey, Alexei Popovich,
glorious knight,
clerk,
you write a letter three times a day read (sic)
and us, simple Cossacks, teach everything well, (sic)
why do you have more sins from us?
(Oh) Alexey Popovich feel that,
he says,
tears pour:
- Hey Cossacks, gentlemen,
I read the letter three times a day
and I teach you all, simple Cossacks,
I have more sins from you,
that I went to the army,
started poorly,
he had no forgiveness with his father and mother
and had no older brother than his brother,
the elder sister of Sbarze respected,
oh, with a stirrup, he pushed his chest,
hello me, gentlemen,
most of all sins he suffered.
Oops, out of town,
three hundred souls of young children
the horse smashed,
I shed the blood of the Christian innocently.
Oops, young women were running out of the gate,
little kids grabbed their hands,
me, Alexei Popovich, cursed, cursed.
Oh well, I ran forty churches,
for his heirloom did not drop his hat,
he did not put the cross on himself
and did not mention the father-mother's prayer,
abhor me, Cossacks gentlemen,
most of all sin.
Oh, we are running past the royal community.
He was proud of his hat,
the Cossack men did not give a good day,
with a holiday not congratulated,
abhor me, Cossacks gentlemen,
most of all sin.
Oh, this isn't the Black Sea that drowns me,
but this is my father's mother
the prayer of death forbade
did not drown on the Black Sea.
(Then) how will I go to my father (sic),
to the mother, to the family to come,
I will honor and respect and respect my father and mother,
and my older brother, I will honor my dear father,
and close neighbors for their own brethren.
Soon Alexei Popovich became true
for the sins of God are confessed,
now became an evil counter-wave
on the Black Sea to quiet down.
Silenced
and fell,
there were no languages on the Black Sea,
oh all the Cossacks to the island nailed alive.
Those Cossacks on the island (sic) came out,
tears were shed,
that on some Black Sea,
on a clear wave,
on the evil snowstorm
submerged,
about (sic) one through Alexei Popovich Cossack
the troops did not lose from the medo.
(Hey) Alexei Popovich turns out to be miracles,
picks up a scribbled letter,
three times a day reads,
oh all the Cossacks on everything well teaches:
- Listen, Cossacks, gentlemen,
how is this holy letter of sighing,
on everything | |
