O! say can you see by the dawn's early light
What so proudly we hailed at the twilight's last gleaming.
Whose broad stripes and bright stars through the perilous fight,
O'er the ramparts we watched were so gallantly streaming.
And the rockets' red glare, the bombs bursting in air,
Gave proof through the night that our flag was still there.
Oh, say does that star-spangled banner yet wave
O'er the land of the free and the home of the brave?
On the shore, dimly seen through the mists of the deep,
Where the foe's haughty host in dread silence reposes,
What is that which the breeze, o'er the towering steep,
As it fitfully blows, half conceals, half discloses?
Now it catches the gleam of the morning's first beam,
In full glory reflected now shines in the stream:
'Tis the star-spangled banner! Oh long may it wave
O'er the land of the free and the home of the brave!
And where is that band who so vauntingly swore
That the havoc of war and the battle's confusion,
A home and a country should leave us no more!
Their blood has washed out their foul footsteps' pollution.
No refuge could save the hireling and slave
From the terror of flight, or the gloom of the grave:
And the star-spangled banner in triumph doth wave
O'er the land of the free and the home of the brave!
Oh! thus be it ever, when freemen shall stand
Between their loved home and the war's desolation!
Blest with victory and peace, may the heav'n rescued land
Praise the Power that hath made and preserved us a nation.
Then conquer we must, when our cause it is just,
And this be our motto: 'In God is our trust.'
And the star-spangled banner in triumph shall wave
O'er the land of the free and the home of the brave!
____________________________________________
Скажи, чи бачиш ти під світанку ранніми променями,
Чому так гордо ми салютували в останньому блиску сутінків?
Чиї широкі смуги і яскраві зірки на протязі ризикованоюї
боротьби,
Над валами, що ми захищали, так благородно майоріли?
І ракети червоний сліпуче світло, бомб розриви в повітрі,
Підтверджували крізь ніч, що наш прапор залишався там.
Скажи, то усипане зірками полотнище ще майорить
Над землею вільних і будинком хоробрих?
На березі, смутно помітному крізь імлу густу,
Де ворога гордовите військо в страшній тиші спочиває,
Що це, бризом, над висящімся обривом,
Рвучко роздувається, напівтаємно, напіврозкрито?
Тепер воно, ловлячи проблиск ранкового першого променя,
У повноті слави відбитою, сяє в сонячному потоці:
Це усипане зірками полотнище! Довго нехай воно майорить
Над землею вільних і будинком хоробрих.
І де той загін, який так хвалькувато клявся,
Що хаос війни і битви сум'яття,
Батьківщину і країну більше нашу не покинуть?
Їх кров була змита з бруду їх підлих слідів.
Ніякий притулок не міг упасти найманця і раба
Від жаху втечі і мороку могили.
І усипане зірками полотнище тріумфально майоріло
Над землею вільних і будинком хоробрих.
О! Хай буде так завжди, коли вільним людям доведеться встати
Між улюбленим будинком і війни спустошенням!
Блаженна перемогою і миром, та небесами врятована земля.
Вихваляй Силу спожиту яка зберегла нас нацією.
Перемагати ми повинні, коли наша справа праведна,
І бути цьому нашим девізом: «На Бога покладаємося».
І усипане зірками полотнище тріумфально буде майоріти
Над землею вільних і будинком хоробрих. O! говорят, вы можете увидеть в начале светом зари
Что так гордо мы приветствовали на последнем Глиминг Сумеречный.
Чьи широкие полосы и яркие звезды через опасные боя,
Над валы мы смотрели так галантно потокового.
И красный свет ракеты ", бомбы разрыва в воздухе,
Дал доказательства в течение ночи, что наш флаг был еще там.
Говорите ли это, что Звездное знамя еще волны
Над земле свободных и дом храбрый?
На берегу, смутно сквозь туман глубокой,
Где надменный хозяин врага в страшной тишине покоится,
Что есть то, что ветер, o'er возвышается крутой,
Как урывками ударов, половина скрывает, половина раскрывает?
Теперь он ловит блеск первый луч утреннего,
В полной славе отражение теперь сияет в поток:
'Это Звездное знамя! О долго может это волна
Над земле свободных и дом храбрый!
И где это группа, которая так vauntingly поклялся
Это хаос, войны и неразберихи битвы,
Дом и страна не должна оставить нас больше нет!
Их кровь вымываются загрязнения их фол стопам.
Нет убежище не могло спасти наемника и раба
От террора полета, или мрак могилы:
И Звездное знамя в торжество открылось волна
Над земле свободных и дом храбрый!
О! таким образом, его когда-либо, когда свободные люди должны стоять
Между их любимого дома и запустения войны!
Блажен с победой и мира, может Небеса спасли земли
Слава Силу, которая сотворившего и сохранил нас нации.
Тогда завоевать надо, когда наше дело это просто,
И это будет наш девиз: "В Боге наша вера".
И Звездное знамя в торжество вознесет
Над земле свободных и дом храбрый!
____________________________________________
Скажи, чи бачиш ти під світанку ранніми променями,
Чому так гордо ми салютували в останньому блиску сутінків?
Чиї широкі смуги і яскраві зірки на протязі ризикованоюї
боротьби,
Над валами, що ми захищали, так благородно майоріли?
І ракети червоний сліпуче світло, бомб розриви в повітрі,
Підтверджували крізь ніч, що наш прапор залишався там.
Скажи, то усипане зірками полотнище ще майорить
Над землею вільних і будинком хоробрих?
На березі, смутно помітному крізь імлу густу,
Де ворога гордовите військо в страшній тиші спочиває,
Що це, бризом, над висящімся обривом,
Рвучко роздувається, напівтаємно, напіврозкрито?
Тепер воно, ловлячи проблиск ранкового першого променя,
У повноті слави відбитою, сяє в сонячному потоці:
Це усипане зірками полотнище! Довго нехай воно майорить
Над землею вільних і будинком хоробрих.
І де той загін, який так хвалькувато клявся,
Що хаос війни і битви сум'яття,
Батьківщину і країну більше нашу не покинуть?
Їх кров була змита з бруду їх підлих слідів.
Ніякий притулок не міг упасти найманця і раба
Від жаху втечі і мороку могили.
І усипане зірками полотнище тріумфально майоріло
Над землею вільних і будинком хоробрих.
О! Хай буде так завжди, коли вільним людям доведеться встати
Між улюбленим будинком і війни спустошенням!
Блаженна перемогою і миром, та небесами врятована земля.
Вихваляй Силу спожиту яка зберегла нас нацією.
Перемагати ми повинні, коли наша справа праведна,
І бути цьому нашим девізом: «На Бога покладаємося».
І усипане зірками полотнище тріумфально буде майоріти
Над землею вільних і будинком хоробрих. | |
