Сині метелики створені бути вільними,
Сині метелики просто, по правді, створені.
Сонно сплітають синь над полями мінними,
Синь над полями сірими.
Стогнуть поля: ми віримо —
Крізь сині крила метеликів
вгледимо сонячні промені.
Сині метелики взялися за філософію,
Синім би значи чому вони створені синіми.
Синіх притягує світло і запах морфію:
"Морфій нам створить копію —
Синю крихку Утопію".
Синім дрібним метеликам
набридло здаватися сильними.
Сині метелики рвучко кидаються в полум'я
В пошуках істини: Неш, Ніцше, Свіфт, Хемінгвей...
Сині метелики вже і не сині від полудня,
Синім вже й в полум'ї стало страшенно холодно.
П'яно літаючи колами,
Синьо-прозорі метелики
так схожі на людей.
Сірі метелики вже не шукають бога.
Крила спаливши, синь вже не вип'єш залпом.
Сірі метелики падають на пороги,
Сірі метелики тихо встеляють дороги.
Була би в поля змога,
Кричало би: "Полум'я ваше —
проста галогенна лампа!"
Сині метелики спалені, зламані, стомлені,
Сірі поля так і залишилися сірими.
І між шквальним завиванням осінньої повені
Чути волошкові спомини
давньої колискової:
"Сині метелики створені бути вільними.
Сині метелики просто, по правді, створені"
супровід: Laurent Boutonnat - Final