на годиннику 0:59…
а ти не онлайн,
ця ніч вже без тебе,
сиджу на кухні
читай «фрі тайм»,
і думаю про те,
для чого пишу?
кого цими рядками я пригощу?
моє сьогодні - вже «вчора»,
а все ж не до сну.
моє «тепер» - минуле.
мої думки – дурня.
та й між нами з тобою,
напевно, брехня.
війна світів, зірок, планет,
бурхливий океан емоцій,
можливо, це колись мине,
а ми просто прибавимо спецій,
і вже не треба нам
про стосунки лекцій.
бо в нас величенна купа колекцій:
безглуздих сварок,
зривів, депресій.
сумна…
нишком відводжу очі знову до преси…
тут лише стюардеси, принцеси,
а тобі потрібна я, майже поетеса.
то чому тепер між нами стреси?
що найбезглуздіше –
вже без інтересу…
(не відправлено –
вкажіть на конверті адресу).