Я знову міняю місця дислокації
Тікаю звідси під бурхливі овації,
Сідаю в поїзд і їду в нікуди
І двічі на станції мене не буде…
Я приїжджаю у своє «ніколи»,
Там ні душі і лиш чисте поле.
Там свіжий дощ і повітря чисте
І голос твій на мозок не тисне !
Ти не чуєш моїх слів, а може
Тобі ніщо вже не допоможе.
Коли я буду там, де повітря чисте,
Там де голос твій на мозок не тисне.
Ти не чуєш моїх слів, а може
Мене ніхто вже почути не зможе.
Я вже сідаю у свій вагон
І ти ніколи не створиш мені перепон.
Я тікаю від твоїх заборон!
Ти ніколи не створиш мені перепон !