Такий м'який і теплий вітер,
Такі світлі й чудові спогади,
Лише одне, одне було літо
В цьому світі, овіяним холодом.
Таке приємне на дотик марево
Шукає тебе по світу,
На кожнім кутку, за тим деревом,
Тільки дивиться, не скаже привіту.
А ти живеш далі і в'яжеш
Свитер душі своїй,
А ти живеш далі і в'янеш,
Бо холодно в світі одній.
А то лише марево, привид,
Діла вже забутих літ,
Воно не даст не тепла, не привід
Розтопити столітній лід.
Крига ні трохи ні скресла,
Не чекай, не надійся, живи,
Бо в світі одні лише весна
Та літо, і вони стороною пройшли.
Текст и чтение текста Александра Величко
Музыка Dmitry Dyubo