Мереживом спаленим в думках моїх тягнеться
Надія, але надто пізно чекати спасіння
Кров’ю моєю рясно скроплена Земля моя Матінка
Проросте коріння мертве тіла мого
Крокує за мною в сліди вглядаючись
Смерть моя вірная, мов сестра кровная
Зірок блиск повернись
До памяті моєї
Небо гнись до землі
Річки стогонами
Вітру прогонами
Як кулею - правдою
Чи житиму я?
Гори мої, лани, степи
Кровю политі, тілами вкриті
Вічність моя, моя Земля
Небо моє приймай мене
Гризе мої внутрощі туга чорная
Лиже пяти мої, гризе кості мої
Смерть моя...
Дощами омивай могилу мою
Росами напувай тіло неживе
Грозами хай живе душа моя
Посухою хай живе воля моя
Коріння тіла мого проросло і згнило
Огортає земля, заколисує мене
Наче своє мертве дитя