За вікном полетіло пожовкле листя вони як мої мрії падають вниз
Їх топчуть люди їх ніхто не любить лише небо за ними не втримало сліз
Ні не стану на граблі бо ними згрібаю розкидане листя до куп
Їх хтось підпалить й макітру завалить тим димом що доводить мозок до мук
Тільки тому залишить дивитись на ватру
Тільки тому що вогонь дарує надії не стану листя я рятувати
В думках не пливу а тільки тону тільки не знову й тільки не тут
Випадково розбурхав метеликів що в мене грудях живуть
Тепер я пустий воно розлетілися в пляс
Граційно порхаючи крилами в ритм немовби танцюючи вальс
Мокрий асфальт дарує всім перехожих запах осені враз
Та тільки мене спустошила ця пора року але на долю ніяких образ
На підвіконні вмостився читаючи книгу навколо так тихо чаєм ковтком за ковтком розтоплюю внутрішню кригу
Схотілось чийогось тепла ти і вона свічки і пляшка вина
Але ми дуже далеко й ми знаємо це зовсім не наша вина
Я знову тремчу та скоро буде ще холодніше
Я знову кричу та мене не почують ще бог зна скільки
Я знову брешу єдина розвага на світі
Хотів бути розумним та вкотре несу Елджернонові квіти
Приспів:
Ця осінь підкралася так непомітно
Ця осінь швидко змінила палітри
Ця осінь мобілізували всі почуття
Ця осінь ця осінь
