ПРИСПІВ:
І поки на годиннику спливають календарні числа
Думкою лише ми багатіємо і далі
Душа в аварії чекає на ремонт, та ти не в силах
Люди, на цім світі, ви, здається, уже крайні
КУПЛЕТ 1:
Відчиняю вікна, щоб провітрювалась вулиця
Не навушники, та сам в собі поміж людьми запутався
Душа ненаситна, наїлася болю, я мрію, щоб він скоріш кудись зник
Уже звик закривати очі, та уявляти, що я уві сні
Не можу я спокійно спати, борсаюсь від жахів
Пекельних жахів, люди сняться, і їх там багато
Руку допомоги ніхто не буде подавати, бо як же можна буде себе в руках тримати?
Одні тут факти. Життя - це гра? - так! Та так багато тут артефактів
Здається, що Дарвін був неправий. Хіба ж свиня ця пішла від мавпи?
Хоч і руки росли би нормально, було б синицю ту лінь впіймати
Раніше міг терпіти світ, тепер увірвався терпець мені
Скільки шансів було, щоб змінити життя, та всі витратили, треба їх безліміт
І всі тільки в думках живуть, далеко до мрії так іти
Життя - це біль, і всі гнилі, та сірі миші, там і ти
Люди уЯвно будують життЯ, та всі ці плАни в думках лиш
А Земля свій доживає вік... до останнього блазня
ПРИСПІВ:
І поки на годиннику спливають календарні числа
Думкою лише ми багатіємо і далі
Душа в аварії чекає на ремонт, та ти не в силах
Люди, на цім світі, ви, здається, уже крайні
КУПЛЕТ 2:
Хоч і падає швидкість поступово, все таки життя не встигне за тобою
Душа така глибока, але тоне на мілководді, чекаю поки вітер стихне над прибоєм
До смерті не підходжу, бо не можу відійти ще від життя
Допоки вулиці забиті мертвецями, в собі закриюсь, буду в тиші помирать
Я просто людина в цьому світі, маленька частина, у механізмі
Та буду битись, бо хочу жити, та тільки біль мій комусь на втіху
Хотів втікти хай від цього лиха, люди холодні настільки, що не зігріє Вирій
Від ворога тікав, та він у мені, тож в душі своїй я яму вирив
На шматки розриваєм планету, нам треба ще всім напевне тут жить?
І поки наївний довіряєш ти людям, за спиною хтось точить на тебе ножі
За яку там свободу? За сон спокійний свій будь-які душу й тіло положим
Хтось на колінах просто молить, Боже, поможи, прошу!
А тут же дУрні думають, що будуть будні надпрості
Вдаються сибаритами, в житті не бачать складнощів
А цирк поїхав дАлі й залишив на світ достАтньо блАзнів
Закрився від вАс би під ковдрою в собі уві сні та й не вилАзив
А люди так люблять дивитися в очі тобі, коли ти страждаєш
Лоб широкий, а в голові тісно, та кисню не вистачає
Хочеш жити, як в казці, жити, як в маслі? У мене нема слів
Земля дихати почне після смерті лиш останнього тут блазня
ПРИСПІВ:
І поки на годиннику спливають календарні числа
Думкою лише ми багатіємо і далі
Душа в аварії чекає на ремонт, та ти не в силах
Люди, на цім світі, ви, здається, уже крайні REFRAIN:
And while the calendar numbers pop up on the clock
Only we are still rich in thought
The soul in the accident is waiting for repairs, but you can not
People in this world, you seem to be extreme
VERSE 1:
I open the windows to ventilate the street
Not headphones, but in himself confused among people
The soul is insatiable, full of pain, I dream that he will disappear somewhere soon
I'm used to closing my eyes and imagining that I'm in a dream
I can't sleep peacefully, I'm struggling with horror
Hell of horrors, people dream, and there are many of them
No one will lend a helping hand, because how can you hold yourself in your hands?
Some facts here. Is life a game? - so! And there are so many artifacts here
It seems that Darwin was wrong. Did this pig leave the monkey?
Although the hands would grow normally, it would be lazy to catch the tit
The world used to be able to tolerate, now my patience has broken
How many chances there were to change lives, and everyone spent, they need unlimited
And everyone only lives in the mind, far from the dream to go
Life is a pain, and all the rotten and gray mice, there you are
People are obviously building lives, but all these plans are only in their minds
And the Earth lives to its age ... to the last clown
REFRAIN:
And while the calendar numbers pop up on the clock
Only we are still rich in thought
The soul in the accident is waiting for repairs, but you can not
People in this world, you seem to be extreme
VERSE 2:
Although the speed drops gradually, still life will not have time for you
The soul is so deep, but sinks in shallow water, waiting for the wind to subside over the surf
I don't approach death because I can't leave life
As long as the streets are full of the dead, I will close in on myself, I will die in silence
I'm just a person in this world, a small part, in the mechanism
But I will fight, because I want to live, but only my pain to comfort someone
I wanted to escape from this disaster, people are so cold that it will not warm Viriy
He fled from the enemy, but he is in me, so I dug a hole in my soul
We are tearing the planet to pieces, do we all need to live here for sure?
And while you naively trust people, behind your back someone is sharpening knives at you
What kind of freedom is there? For a restful sleep any soul and body we will put
Someone on his knees is just praying, God, help, please!
And then fools think that everyday life will be very simple
They resort to sybarites, do not see any difficulties in life
And the circus went further and left enough clowns
He would close himself off from you under a blanket in his sleep and not come out
And people love to look you in the eye when you're suffering
The forehead is wide and the head is tight, but there is not enough oxygen
Do you want to live like in a fairy tale, live like in oil? I have no words
The earth will start breathing after the death of only the last clown here
REFRAIN:
And while the calendar numbers pop up on the clock
Only we are still rich in thought
The soul in the accident is waiting for repairs, but you can not
People in this world, you seem to be extreme Смотрите также: | |
