Затремтить душа, як трава,
Затремтять слова
Від твого тепла і від дотику рук.
Я тебе прошу,
Залиши і не муч мене.
Я не та весна,
Я для тебе лиш друг.
Не тримай мене коханням,
Бо зненавиджу тебе.
Сотий раз твоє признання
Відпусти, не муч себе.
Приспів:
Не цвіла! Не кохала, не чекала,
Не відчула ніжні почуття!
Не жила! Я для тебе не жила!
Я про це тобі казала,
Сотні раз я повторяла,
Я кричала, а ти не чув мене,
А ти не чув мене!
Не дзвони мені,
Уночі не дзвони мені,
Я втомилась від твоїх почуттів,
Та любов твоя, як вода,
Більша, ніж земля,
Я втомилася, це стихія земна,
А любов твоя – безкрає небо,
Знаю я, знаю я,
Не сховаєш ти її від мене,
Та не винна в тім я.
Приспів.
Не чув мене! Не чув мене!
Приспів. (2) Задрожит душа, как трава,
задрожат слова
От твоего тепла и от прикосновения рук.
Я тебя прошу,
Оставь и не мучай меня.
Я не тот весна,
Я для тебя лишь друг.
Не держи меня любовью,
Потому возненавижу тебя.
Сотый раз твое признание
Отпусти, не мучай себя.
припев:
Не цвело! НЕ любила, не ожидала,
Не почувствовала нежные чувства!
Не жил! Я для тебя не жила!
Я об этом тебе говорила,
Сотни раз я повторяла,
Я кричала, а ты не слышал меня,
А ты не слышал меня!
Не звони мне,
Ночью не звони мне,
Я устала от твоих чувств,
И любовь твоя, как вода,
Больше, чем земля,
Я устала, это стихия земная,
А любовь твоя - бескрайнее небо,
Знаю я, знаю я,
Не спрячешь ты ее от меня,
И не виновата в том я.
Припев.
Не слышал меня! Не слышал меня!
Припев. (2) Смотрите также: | |
