Коло мрій ось тут зібратись,
Думки мої йшли на радість.
На багряному постилі вічні.
Розбешацьки розметались-
у п'яти кутах сховались,
і зібратись не можливо,живо.
Зайвий клопот я відкину,
та закину лот у темнії води Нілу
бо човен взяв наборт мене
Розмальовані на стелі,
Квіти дивляться у небо.
Мова їх мені з душою - рідна.
Солодко як мед сприймати,
Голоси,що линуть з хати
сокровенна,ніжна постать-віща.
Зайвий клопот я відкину
та відкрию рот і крикну щосили я вільний
бо човен взяв наборт мене.
Я збираю свої речі
йду далече,йду далече.
Мимохідь візьму з собою море-
трохи клопоту звичайно,
трохи це завжди нормально.
А всю решту та й просію ситом