БУТИ - це знову ковзнути рукою об стіг. / пам'ять про біле — мармурова колона у сірих
прожилках, / де жодного імені з того жття, / що вирувало в палаці. / розсипані між
торішнього листя каштани / потріскують у зеленім вогні. / я поминаю потемніле срібло
калюж, / я ступаю на вологий хідник / із пелюстками сутінку, / із синіми квітами
в щілинах. / бути... / це створювати нову реальність. / це знову бути самотнім.
Будь - это снова скользить рукой на стик. / память белого - мраморная колонна в сером
Вены, / где нет имен от этого нежного, / кто разбил во дворце. / разбросаны между
Турант листья каштанов / трещины в зеленых огнях. / Я умываю темное серебро
Лужа, / я наступил на влажную сторону / с сумереной лепесткой, / с голубыми цветами
в прорезях. / Быть ... / Это состоит в том, чтобы создать новую реальность. / Это снова быть одиноким.