чому я не був тим ідеалом що ти намалювала собі уві сні
я старався бути кращим але це все пропало на самому дні
не казала мені правду про свої ідеали коли ти
ти заплющувала очі і думала про ночі із ним?
а час пливе як вода
а я малюю образ тебе
а час пливе як вода
я згадую все що шкребе
коли закохані очі топили в мені всю печаль
я пам"ятатиму щоночі цю історію нажаль
як можна знати все, як можна? і куди тікати
коли ти навіть слова "щастя" вже не вимовиш?
як засміятись щоб ніколи тобі не пізнати
що я був правий й свою гідність просто загубив.
коли зима коли зима
надворі шепотить і мою душу зачіпає
ти не сама ти не сама
де твоє щастя ти давно вже навіть не шукаєш.
і чистість душ давно роль віддіграла й своє мило
у вічних снах про добру казку десь там залишила слід
тверезу голову умить ми в собі разом вбили
один одому робили зло тож пожинаймо плід