Два місяця почті не сплю,
Кофе ложками жую.
Бо учу я ЗНО,
Як достало вже воно.
Мене ніхто не понімає,
Хтось днями цілими гуляє.
І тільки я, такі як я,
Учать ЗНО щодня.
І нас таких 21,
І радісно що не олин.
Сижу я днями за компом,
І сплю, і п’ю, і омномном.
Коли задумаюсь, мічтаю,
Унівєр я представляю
Як поступив уже туда,
І не страшна мені біда
Тоді на змелю я вертаюсь,
Іду у ванну умиваюсь.
Щоб освіжиться хоть чуток,
І знань зробить іще глоток.
Опять із книжкою сідаю,
Енеїду прочитаю
Перечитаю іще я,
Кайдашевая сім’я.
А потом факультатив,
І уроків норматив.
Голова моя болить,
Тупо все оце зубрить.
Англійську ще мені здавать,
Її так трудно понімать.
Нада більше book`s читать,
Щоб шось опять же понімать.
На цьому я остановлюсь,
Бо дворніком задєлаюсь.
ЗНО боюсь не здать,
І двори всі підмітать.