Крізь тумани, крізь урагани йде лавина й суд.
Як суворий присмерк жаги пійви заревуть.
Грубий голос межи грому і лісних болот
Гострі коси підіймають з-поміж чорних вод
Хор ридання, хор зруйнування, пригнобленний чад.
Попелище давніх казок гай - дрімучий сад!
І над лісом пісня пійви, як ота журба,
Що в диму переживає мертвая сосна.
Палаци місячних звірей і небо дуже чорних скель
І пильний погляд в'ялих мрій, глухі вибухи зусиль.
Тебе від сну прозорий гомін пробуде
Дуель із ним у лабіринт лісів зведе.
А чари сну щезнуть, мов зрізані косой,
І шторм відплат гукає, наче вибух той
І стогне пасмо чорних гір, як до гою стогнав той хор,
Що про ридання казку склав і разом з пійвой заспівав
За гомін сліз, за церемонію води,
За скрипіт слів, за крик над лісом: "Ніколи!"
Крізь тумани, крізь урагани йде лавина й суд.
Як суворий присмерк жаги пійви заревуть.
Голос лісу дивовижний і великий шум.
Пишання лісної пійви - це кристал і розум!..
An avalanche and a court go through fogs, through hurricanes.
Like a severe twilight, the thirst of the leeches will roar.
Rough voice between thunder and forest swamps
Sharp braids rise from among the black waters
A chorus of sobs, a chorus of destruction, an oppressed child.
The ashes of ancient fairy tales grove - a dense garden!
And over the forest the song of the song, like this sorrow,
What a dead pine is experiencing in the smoke.
Palaces of lunar animals and the sky of very black rocks
And a watchful eye of sluggish dreams, deafening explosions of effort.
A transparent commotion will wake you from sleep
A duel with him will lead you into a labyrinth of forests.
And the spells of sleep disappear, as if cut obliquely,
And the storm of retribution sounds like that explosion
And the ridge of the black mountains groans, as the choir moaned to the goy,
He composed a fairy tale about sobbing and sang along with the beer
For the roar of tears, for the ceremony of water,
For the creaking of words, for the cry over the forest: "Never!"
An avalanche and a court go through fogs, through hurricanes.
As the stern twilight of thirst, the leeches roar.
The voice of the forest is amazing and a lot of noise.
The pride of the forest bustard is a crystal and a mind! ..
