(Тарас Шевченко "Гайдамаки", 1841) (уривок)
"Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!
Багато ти, батьку, у море носив
Козацької крові; ще понесеш, друже!
Червонив ти синє, та не напоїв;
А сю ніч уп'єшся. Пекельнеє свято
По всій Україні сю ніч зареве;
Потече багато, багато, багато
Шляхетської крові. Козак оживе;
Оживуть гетьмани в золотім жупані;
Прокинеться доля; козак заспіва:
"Ні жида, ні ляха", а в степах Украйни —
О боже мій милий — блисне булава!"
...
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні;
Закричали гайдамаки:
"Гине шляхта, гине!
Гине шляхта! погуляєм
Та хмару нагрієм!"
Зайнялася Смілянщина,
Хмара червоніє.
А найперша Медведівка
Небо нагріває.
Горить Сміла, Смілянщина
Кров'ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси;
Чорним шляхом запалало,
І кров полилася
Аж у Волинь. По Поліссі
Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині
Домаху гартує,
....
Зійшло сонце; Україна
Де палала, тліла,
А де шляхта, запертися,
У будинках мліла.
Скрізь по селах шибениці;
Навішано трупу —
Тілько старших, а так шляхта
Купою на купі.
На улицях, на розпуттях
Собаки, ворони
Гризуть шляхту, клюють очі;
Ніхто не боронить.
(Тарас Шевченко "Гайдамаки", 1841) (отрывок)
"Ой Днепр мой, Днепр, широкий и сильный!
Много ты, отец, в море носил
Казацкой крови еще понесешь, друг!
Червонив ты синее, но не напитков;
А этой ночью упьешся. Пекельнее праздник
По всей Украине этой ночью заревет;
Потечет много, много, много
Благородной крови. Казак оживет;
Оживут гетманы в золотом кафтане;
Проснется судьба; казак споют:
"Нет еврея, ни ляха", а в степях Украйны -
О боже мой милый - блеснет булава! "
...
Зазвонили во все колокола
По всей Украине;
Закричали гайдамаки:
"Гибнет шляхта, гибнет!
Погибает шляхта! погуляем
И облако нагрейте! "
Занялась Смелянщина,
Облако краснеет.
А самая Медведевка
Небо нагревает.
Горит Смела, Смелянщина
Кровью подплывает.
Горит Корсунь, горит Канев,
Чигирин, Черкассы
Черным путем запылало,
И кровь полилась
Только в Волынь. по Полесье
Гонта пирует,
А Зализняк в Смелянщине
Домаху закаляет,
....
Взошло солнце; Украина
Где горела, тлела,
А где шляхта, запертися,
В домах млела.
Везде по селам виселицы;
Навешано труппу -
Только старших, а так шляхта
Кучей на куче.
На улицах, на распутьях
Собаки, вороны
Грызут шляхту, клюют глаза;
Никто не запрещает. Смотрите также: | |
