(Святослав Гординський "З румовищ і вогню", 1940)
З румовищ і вогню свій скарб найбільший – правди,
Озлобленим богам не відданий на мсту,
Від вогнища свого відходячи, забрав ти
З собою і несеш крізь стужу і сльоту.
Позаду посвисти, чиїсь охриплі крики,
Чужі слова в устах, розчавлені серця,
І зловорожий гнів – такий, як твій, великий,
Що стрінеться з твоїм, зчепившись, до кінця.
Та крізь туман і дим, щораз певніше, ближче,
Зривається, встає, – о добре бачиш ти! –
Під катаклізмом днів: під чорним бойовищем
Високе полум'я єдиної мети.
І ждеш страшних ночей, глухих ударів криці,
Твердих, як серця стук, – ти їх так довго ждав! –
Аж простір перетнуть тридзьобі блискавиці,
І гнівний рев стихій, і альказари слав.
[English translation:]
From the ruins and fire your greatest treasure – the truth,
That was not given to the vengeance of angry gods,
You, leaving your fire-place, took it
And now you are carrying it through the cold and slush.
Behind there are whistles, somebody's hoarse cries,
Foreign words in the mouth, crushed hearts,
And the evil-enemy's anger - such as yours, big,
That will meet with yours and grapple till the end.
And through the fog and smoke, each time more confidently, closer
Tears off, gets up - you see it good! -
Under the cataclysm of days: under the black slaughter
High flame of the common goal.
And you are waiting for the terrible nights, thuds of steel,
Hard as heart sound - you waited for them so long! -
Even the space will cross three-beaked lightnings
And the angry roar of the elements, and the glories of Alcazar. (Святослав Гординский "С развалин и огня", 1940)
С развалин и огня свое сокровище наибольший - правды,
Озлобленным богам не предано на месть,
От очага своего отходя, забрал ты
С собой и несешь сквозь стужу и слякоть.
Позади посвистывания, чьи охрипшие крики,
Чужие слова в устах, раздавлены сердца,
И зловредный гнев - такой, как твой большой,
Что встретится с тобою сцепившись, до конца.
И сквозь туман и дым, каждый раз увереннее, ближе,
Срывается, встает, - в хорошо видишь ты! -
Во катаклизмом дней: под черным битвы
Высокое пламя единой цели.
И ждешь страшных ночей, глухих ударов стали,
Твердых, как сердца стук, - ты их так долго ждал! -
Вплоть пространство пересекут тридзьоби молнии,
И гневный рев стихий, и Альказар слав.
[English translation:]
From the ruins and fire your greatest treasure - the truth,
That was not given to the vengeance of angry gods,
You, leaving your fire-place, took it
And now you are carrying it through the cold and slush.
Behind there are whistles, somebody's hoarse cries,
Foreign words in the mouth, crushed hearts,
And the evil-enemy's anger - such as yours, big,
That will meet with yours and grapple till the end.
And through the fog and smoke, each time more confidently, closer
Tears off, gets up - you see it good! -
Under the cataclysm of days: under the black slaughter
High flame of the common goal.
And you are waiting for the terrible nights, thuds of steel,
Hard as heart sound - you waited for them so long! -
Even the space will cross three-beaked lightnings
And the angry roar of the elements, and the glories of Alcazar. Смотрите также: | |
