Я сьогодні заплакала ві́ршами
з-поза рання, можливо, зі сна.
Бо Тобою, неначе афішами,
устелилась душевна стіна.
Навіть сходами йду - і Ти поряд йдеш.
Повертаюсь на бік - Ти лежи́ш.
І собою мене вкотре проклянеш,
знов на місяць кудись полетиш...
Я люблю Тебе так! І не каюся...
Не чекаєш - не ждеш, і зрікаєшся.
По клапти́нках збираю Тебе.
на сьогодні й на завтра. Й тепер!
Не люби мене, - хай... Тільки не тікай!
Дай вдихати Твій запах очей!
Хочеш серце бери моє - ЗАБИРАЙ!
В світі стане ще більше речей...