Написана дана пісня 06.11.2014 року.
Сонце заходить, а ми ще в дорозі –
Йдемо на вершину нову.
Не боїмося ні вітру ні грозів
ні нечисть лісну й Сатану.
Тьма наступає, усе пожирає,
Несе у собі вона страх.
Та нас не чіпає і не зазіхає
Бо світло несем у серцях.
Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду - темрява й могили
Попереду – квітучий сад
Лісом ідемо ми і відчуваємо -
в лісі оцім не одні:
В спину хтось дихає – точно ми знаємо
Мабуть, чорти лісові
Чорнії хмари, грім та удари
І дощ все сильніше паде.
Диявольські чари, потворні примари
А ми все ідем та ідем
Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду темрява й могили
Попереду –квітучий сад
This song was written on November 6, 2014.
The sun is setting and we are still on the road -
We go to the top of the new.
We are not afraid of wind or storms
nor the devil of the forest and Satan.
Darkness comes, devours everything,
It carries fear.
But we are not touched or encroached upon
Because we carry light in our hearts.
We are moving towards our goal
And we do not look back
Behind - darkness and graves
Ahead - a flower garden
We go through the forest and feel -
in the forest these are not alone:
Someone is breathing in the back - we know for sure
Apparently, the devils are forest
Black clouds, thunder and blows
And the rain will fall harder.
Devil's spells, ugly ghosts
And we all go and go
We are moving towards our goal
And we do not look back
Behind the darkness and the grave
Ahead - a flowering garden
