В спальні під ліжком
Жив собі павук,
Чорний горошок мав аж вісім рук,
Майже ніколи взагалі не спав,
Справжній мисливець -
Завжди полював.
Я назвав його Богдан,
Він мав рот як чемодан.
Приспів:
Бодя - бос всіх павуків,
Він їв мух і комарів.
Хавав в мене прямо з рук,
Дресирований павук.
Бодька - бос всіх павуків,
Він їв мух і комарів,
Хавав то саме, шо я,
Шкода, Бодьки вже нема...
Бо Бодька коротше сильно захотів,
Жінку під ліжко він собі привів,
А павучиха - рідкісна коза,
З'їла лахудра Бодьку павука,
А мораль є такова:
З'їла баба мужика!
Приспів.
Бодя був без галімих пантів.
Без багатих батьків,
Бодя був з нормальних пацанів.
Бодя не любив тупих піжонів.
Бодя не носив брудних кальсонів.
Бодя карав биків.
Бодька помагав, не бухав, не втікав.
Кайфу не ламав, у підставах участі не брав.
Бодька бошував кришував, правду-мать рубав.
І якщо було за шо, то пальці легенько ломав.
Бодя поважав старших типів.
Бодя грав тих кого хтів, але тільки не там де їв.
Бодя не хамів, хіба що тохамів.
А хамів карав так само, як биків.
Бодя був чорний і білий, Бодя не був дебілом.
Але його кобіта вважала не так.
І врешті не стерпіла і щось червоне підлила -
І Бодьку отруїла і Бодьку трафив шлях.
Приспів.
Бодя - бос всіх павуків!
Приспів.