Все складалось так добре, коли закінчилась осінь,
без цього морозу, що заморожує сльози
Їм разом так просто, вони гуляють за ручку. Із пачкою честера, десь там біля річки.
Смайлами в лічку, вони писали про вічне.
Поки ще не скалічили свої душі налічкою.
Вона популярна, да і в нього не перша.
Але створені разом як частинки сердечка, що осіло у кожного десь там де одне билось за двох переганяючи кров.
Котре листаючи знов свої альбоми в контакті. Він згадував ночі та плед біля палатки.
Її голос як постать і приглушений сміх.
Нехай світ зачекає- та час чекати не зміг
Перший сніг на волоссі- тихо танув від щастя.
Він проводив додому і так довго прощався.
Припев:
Стеля над нею, а над стелею небо,
він сидить на канапі а в руках телефон.
Разом із дірки- підглядали за зіркою.
Кава у ліжко.
ІІ куплет:
Кліки по силкам, як отруєні ліки
Які садять печінку, а ще вкорочують віку.
Та вони необхідні- бо викликають звикання.
Він собі обіцяв, що це буде в останнє.
Витяжки щастя з інтернет паутини
Гроші палили, десь у парках з мобільного
Різали очі нові фото і статуси
Там де вона на сторінках з'являлася.
А у темній кімнаті- заплакане личко
Серце розбите, а ще кохання в кавичках
Думки, що сонце просто буде палити.
Те що створене з льоду- не витерпить літо
Зриваючи плани і мости у минуле
Кожна секунда- пролітає мов куля.
Ранена в серце- вона вмирає повільно
Щоб не з'їхати з глузду- вона дістала мобільний
приспів 2 рази
ІІІ куплет
Колишні відносини, не повернути так просто
Тут завадять і гордість і образи в голоски.
Якщо вдуматись, то це просто дитинство
Вона боїться кохати, а він просто боїться.
Що все не буде так добре, що вони вже не пара
Він не підійде до неї, як тоді біля бару.
В серці думка запала, що змінила полярність.
Що вона не кохає, і стерпіла все якось.
Але все це не правда, вона терпить і досі.
Їй хочеться битись і рвати волосся
Вже не взмозі терпіти, вона набрала той номер,
який тоді вибивала, знову і знову.
"Ваш абонент поза зоной" дратувало безмежно.
Та через деякий час він повернувся в мережу.
А він сидів на канапі і ненавидів світ.
Задзвонив телефон, вона сказала: привіт. All skladыvalos as good as finished autumn,
without the frost that freezes the tears
They were together so simple, they walk the handle. With a pack of Chester, somewhere near the river.
Avatars in PM, they wrote about life.
It is not yet cripple their souls nalichkoyu.
It is popular, yes, and it is not the first.
But the particles created with a heart that was deposited in each somewhere where one beat for two perehanyayuchy blood.
That's my albums lystayuchy again in contact. He recalled the night and rug near tents.
Her voice and a figure muffled laughter.
Let the world zachekaye- time and could not wait
First snow melted on volossi- quiet happiness.
He spent long way home and said goodbye.
Prypev:
The ceiling over it, and over the ceiling of the sky,
he sits on the couch and into the hands of the phone.
At the dirky- pidhlyadaly the star.
Coffee in bed.
Second verse:
Clicks Silk like poisoned medicine
Which seat liver, and even shorten age.
And because they neobhidni- addictive.
He promised himself that this would be the last.
Extracts of happiness internet pautyny
Money burned somewhere in the park with mobile
Rizal eyes new photos and status
Where it appeared on the pages.
And in the dark kimnati- tearful face
Heart broken, and even love in kavychkah
Thoughts that the sun will just quit.
So that was created with lodu- not endure summer
Tearing plans and bridges to the past
Each sekunda- flies like a bullet.
Wounded in sertse- it slowly dies
To move out of hluzdu- she took cell
Chorus 2 times
third verse
The former relationship is not so easy to return
Here, prevent and pride in Voices and images.
If you think about it, it's just childhood
She is afraid to love, and he's just afraid.
What is not so good that they are no longer a couple
He will not do it, as they near the bar.
Heart sunk in thought, changing polarity.
What she does not love, and sterpila somehow.
But it is not true, it endures to this day.
She wants to fight and tear the hair
It is not in able to endure, it has a number,
who then knocked out, again and again.
"Your subscriber outside" infinitely annoying.
And after a while he returned to the network.
He sat on the couch and hated the world.
The phone rang, she said hello. | |
