Ти вдивляєшся у вечір рахуєш вогники,
Голубить сукня ніжно плечі – твій дім чекає когось,
І чомусь горять дві свічі,
Хоча вже він не тут давно,
Коли зламалося крило,
І забула ти...
Де росли ці квіти
Де був теплий вітер,
Де грілось крізь його тепло,
Де світ інший ніж завжди було.
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в тобі,
Те що снігом вже давно замело,
Згадаєш, проживеш це в миті знов.
Ловлять іноді твій погляд,
Вони пелюстками,
Що підходить близько поряд,
І знов тікає кудись,
Ти хотіла бачить в комусь,
Те, що у ньому берегла,
Що килим мовча застила,
Залишає там...
Де росли ці квіти
Де був теплий вітер,
Де грілось крізь його тепло,
Де світ інший ніж завжди було.
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в тобі,
Те що снігом вже давно замело,
Згадаєш, проживеш це в миті знов.
Що триватиме мов вічність,
І в цю мить ти будеш там,
Повернеш життя назад.
Де росли ці квіти
Де був теплий вітер,
Де грілось крізь його тепло,
Де світ інший ніж завжди було.
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в тобі,
Те що снігом вже давно замело,
Згадаєш, проживеш це в миті знов.
Те що снігом вже давно замело,
Згадаєш, проживеш це в миті знов. Ты всматриваешься в вечер считаешь огоньки,
Ласкает платье нежно плечи - твой дом ждет кого-то,
И почему-то горят две свечи,
Хотя уже он не здесь давно,
Когда сломалось крыло,
И забыла ты ...
Где росли эти цветы
Где был теплый ветер,
Где грелось через его тепло,
Где мир иной обычного было.
Что найдешь в себе,
Что не исчезло в тебе,
То снегом уже давно замело,
Вспомнишь, проживешь это в момент вновь.
Ловят иногда твой взгляд,
Они лепестками,
Что подходит близко рядом,
И снова убегает куда-то,
Ты хотела видит в ком,
То, что в нем берегла,
Что ковер молчу застила,
Оставляет там ...
Где росли эти цветы
Где был теплый ветер,
Где грелось через его тепло,
Где мир иной обычного было.
Что найдешь в себе,
Что не исчезло в тебе,
То снегом уже давно замело,
Вспомнишь, проживешь это в момент вновь.
Который продлится как вечность,
И тут ты будешь там,
Вернешь жизнь назад.
Где росли эти цветы
Где был теплый ветер,
Где грелось через его тепло,
Где мир иной обычного было.
Что найдешь в себе,
Что не исчезло в тебе,
То снегом уже давно замело,
Вспомнишь, проживешь это в момент вновь.
То снегом уже давно замело,
Вспомнишь, проживешь это в момент вновь. | |
