Ні відчай, ні біль, ні тривога
Не покинуть ніколи журних очей.
Там віддавна крім них не існує нічого –
Ні вогню, ні світанку, ні магії ночей.
Там віддавна крім них не існує нікого –
Не тривожить більш серце життя людей.
Лиш холодний, байдужий, зневірений погляд,
Що в темряві блисне і, мов марення, пропаде.
Де ж те щастя? Часом безжалісно вкрадений спогад.
Де ж надія? Заблукала у пошуках істинної дороги.
А де віра? Зникла разом із зорями неба нічного.
А свобода? Згинула за небо ясне краю чужого.