День у день бачу сотні облич,
На них сотні думок, кожен має свій світ,
Всі біжать з гори вниз підіймаючи пил
І до сонця летять не жаліючи крил.
Серед тисяч людей ми з тобою одні
Попливем в інший бік на своєму човні,
Це все наш океан і знайомі вітри,
Вони нам допоможуть свій берег знайти.
Твоє- моє, ми з тобою маєм спільний світ,
А моє- твоє і в тім світі в нас свій алфавіт.
Хвилі човен несуть ніби знають куди,
Все це наш океан із прісної води.
Подивись на цю ніч небо все у зірках,
Доки ми будем тут, все це в наших руках.
День у день бачу сотні облич,
На них сотні думок, кожен має свій світ,
Всі біжать з гори вниз підіймаючи пил
І до сонця летять не жаліючи крил.