Там де живуть мої сни, ночі вже не має
Літо теплом своїм зігріває,
Теплих надій нам усім так не вистачає
То світло що день новий починає...
Жити щоб бачити, як виростають діти,
Та мандрувати з вітрами по світу
Вірити в те, що ми звикли не помічати
Мрію свою у лодонях тримати...
Крапля по скронях очей моїх покотилась,
То сльози щастя надія з’явилась,
Сонце палке щось у серці знов розбудилось
Пісня нова на світ народилась.
В ній наче крилами думка моя літає,
Як дики птах свій притулок шукає
Край на землі що про нього ніхто не знає
Туди моя душа відлітає...
Я знаю то мій дім, навік залишусь в нім...
Раптом невдачі прийдуть, ти їх не лякайся
Якщо впадеш, то з колін підіймайся
Не опускай своїх рук, тільки сподівайся,
Ціль не втрачай лиш за неї тримайся.
Бо кожен з нас має свою дорогу знати,
Може й не легко цей шлях прокладати.
Через мости, щоб ніхто їх не зміг зламати,
Йду я туди кращу долю шукати...
Я знаю то мій дім, навік залишусь в нім...
