Затремтить душа, як трава.
Затремтять слова
Від твого тепла і від дотику рук.
Я тебе прошу: залиши
І не муч мене.
Я не та весна, я для тебе лише друг.
Не тримай мене коханням,
Бо зненавиджу тебе.
Сотий раз твоє признання!
Відпусти, не муч себе.
Приспів:
Не цвіла!
Не кохала! Не чекала!
Не відчула ніжні почуття.
Не жила я для тебе, не жила!
Я про це тобі казала.
Сотні раз тобі казала!
Я кричала, а ти не чув мене,
А ти не чув мене!
2.
Не дзвони мені уночі, не дзвони мені.
Я втомилась від твоїх почуттів.
Та любов твоя, як вода,
Більша, ніж земля.
Я втомилася – це стихія земна
А любов твоя – безкрає небо,
Знаю я, знаю я.
Не сховаєш ти її від мене,
Та не винна в тім я.
Задрожит душа, как трава.
задрожат слова
От твоего тепла и от прикосновения рук.
Я тебя прошу: оставь
И не мучай меня.
Я не тот весна, я для тебя только друг.
Не держи меня любовью,
Потому возненавижу тебя.
Сотый раз твое признание!
Отпусти, не мучай себя.
припев:
Не цвело!
НЕ любила! Не ожидала!
Не почувствовала нежные чувства.
Ни жил я для тебя, не жила!
Я об этом тебе говорила.
Сотни раз тебе говорила!
Я кричала, а ты не слышал меня,
А ты не слышал меня!
2.
Не звони мне ночью, не звони мне.
Я устала от твоих чувств.
И любовь твоя, как вода,
Больше, чем земля.
Я устала - это стихия земная
А любовь твоя - бескрайнее небо,
Знаю я, знаю я.
Не спрячешь ты ее от меня,
И не виновата в том я.
