Восьмий День – Крізь тіло
Лишилися руїни
Розбите скло машини,
Навколо манекени
І завтра вже напевно
В грі твоїх фантазій
Перемагає в'язень,
Мурашки вкрили тіло
І відпадають крила.
Не допалені сигарети,
Змінились пріоритети.
Нові безглузді драми
Та сіль вже не пече рани.
На осліп ми блукали
Себе не помічали,
Як тисячі голок крізь тіло
Лишається надія,
А слабкість перемагає,
Творчість ніби вбиває.
Як тисячі голок крізь тіло
Підняти би в небо вітрила,
А човен мій зникає,
Творчість ніби вбиває
Лишилися руїни
Розбите скло вітрини,
Загублені наші серця
На осліп ми блукали
Себе не помічали,
Як тисячі голок крізь тіло
Лишається надія,
А слабкість перемагає,
Творчість ніби вбиває.
Як тисячі голок крізь тіло
Підняти би в небо вітрила,
А човен мій зникає,
Слабкість ніби вбиває, вбиває
Як тисячі голок крізь тіло
Лишається надія,
А слабкість перемагає,
Творчість ніби вбиває.