ЯК зараз мені прикро, про це розкажу тихо,
Назад не повернути і пройдених років.
Лише морщинок більше, які проклали світ свій,
На доброму обличчі у дорогих батьків.
Лиш ви одні не зрадите,
Лиш ви одні порадите,
Як завжди пожалієте,
Бо все ви розумієте.
Шкода, що ми не разом
Усе минає з часом,
Я знаю, що бажана ,
Я ваша не слухняна.
Чи вдень чи серед ночі я бачу добрі очі,
Які в житті побачили і радість і біду.
Та хоч на скронях сиво - це личить вам на диво,
Бо ви найкращі і світі - це кожному скажу.
Пишалась і пишаюсь, як сонцем зігріваюсь,
Лише одною думкою про вас, мої батьки.
Лиш ви одні не зрадите, лиш ви одні порадите
Як завжди зрозумієте, бо найдорожчі - ВИ!