Немов у вогні
Згорають нервові клітини мої
Втрачені дні
у вересні жовтні листопаді
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
Заспані обличчя у коридорі
Нагадують мені
Про те що я ще у школі
Втрачені дні
у січні лютому грудні
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
В моїй голові припущення дурні
Не такі як бути повинні
ми самі у всьому винні
Втрачені дні
у березні квітні травні
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
Не такі як бути повинні
Ми самі у всьому винні
Ми самі в усьому винні
Ми самі...