Шукаючи світло закрию я очі,
Мене так лякає душі пустота...
Ім’я своє крикну у темряву ночі,
Та стало чужим це ім’я.
Приспів:
Я танець на скелі вечірньої тіні,
Я холод дощу у шаленстві грози.
Хто я без тебе? Хто я, хто я?..
Не залишай мене на одинці з думками
Невже за стіною є власне життя?
Куди приведе ця погоня за снами,
До порятунку чи до забуття?
Приспів
До вівтаря позабутого бога
Минуле у жертву принесу своє.
Благаю: "Пусти, мене кличе дорога,
Щоб знову собі повернути себе!".
Мертві обличчя, розбиті дзеркала,
Розірвані тіні, безглузді слова...
Я гість на балу де мене не чекали,
Якого зустріла одна пустота.
В порожньому залі лиш попіл і листя,
І лялька у масці на троні зі скла.
Закінчилось свято, прокинулись гості,
І плаче вона серед власного сну.