Якби я був Полтавським соцьким
Коб я мог перевернути
Всейкий мир на свій манір,
Зробив би так, щоб було добре
Всім людям жити на землі.
Навперше зими скасував би,
Щоб було літо і тепло,
Де лежить сніг — там цукор став би,
А з хмари б горілкою лило,
Щоб не треба було одежі
І не теплих жупанів.
Ходили б, як святи по небі,
Без сорочок і без штанів.
Замисть лози росли б ковбаси,
А з листків були б млинці.
Земля була б з самої каші —
Оце найлуччі ласощі.
Ставки з сметаною стояли б,
Бережки лемішки були.
По їх варенички плавали —
Гарячі, жарані, смачни.
Криниці були б з холодним квасом,
Щоб аж у носі закрутив,
Тогді мужик з похмілля часом
Собі напитись захотів.
Тогді б дівчата й молодици
Були б у мене на вибір:
Черняві, гарні, білолици,
З котрею хтів би, з тею жив.
Коб я був полтавський сотнік,
Я вам ще більше б розповів,
Їдьте додому всі здорови,
Бо вже я спати захотів. If I were Poltava Sotsky
Cobb I could turn over
All peace in its own way,
I would make it good
All people live on earth.
For the first time in the winter I would cancel,
To have summer and warmth,
Where there is snow, there would be sugar,
And from the cloud would pour vodka,
That there was no need for clothes
And not warm robes.
We would walk like saints in heaven,
No shirts and no pants.
Sausages would grow instead of vines,
And the leaves would be pancakes.
The earth would be made of porridge itself -
These are the best treats.
Bets with sour cream would stand,
The edges of the ploughshare were.
On their dumplings floated -
Hot, fried, delicious.
The wells would be with cold kvass,
To twist in the nose,
Then the man with the hangover sometimes
He wanted to get drunk.
Then there would be girls and young men
I would have a choice:
Black, beautiful, white-faced,
With whom I would like, with that I lived.
If I were a Poltava centurion,
I would tell you even more,
Go home all healthy,
Because I already wanted to sleep. | |
