1.
Чомусь наснились обрії дитинства,
Село,ставок і човен на воді,
І стежка в квітах через сад барвиста,
Моєї мами очі молоді.
Знов,як в дитинстві йду по допомогу,
Несу до Вас свій біль і каяття,
Я вдячний,мамо,Вам,я вдячний Богу,
За те,що Ви дали мені життя.
Програш(4 т.)
2.
Коли ж покликав час мене далеко,
Я покидав матусине гніздо,
На стрісі проводжав мене лелека,
О,Боже,як же це було давно.
Лечу в думках до рідного порогу,
Несу в собі любов і каяття,
Я вдячний,мамо,Вам,я вдячний Богу,
За те,що Ви дали мені життя.
3.(мод.1т.)
Пройшли роки,повиростали внуки,
Відгомоніли весни і літа,
Та більш за все боюся я розлуки,
Тії,що вже назад не поверта.
Спішу в село до рідного порогу,
Несу до Вас свій біль і каяття,
Я вдячний,мамо,Вам,я вдячний Богу,//
За те,що Ви дали мені життя.//2р.
1.
Почему приснились горизонте детства,
Село, ставок и лодка на воде,
И тропа в цветах через сад красочная,
Моей мамы глаза молодежи.
Снова, как в детстве иду за помощью,
Несу к Вам свою боль и раскаяние,
Я благодарен, мама, Вам, я благодарен Богу,
За то, что Вы дали мне жизнь.
Проигрыш (4 т.)
2.
Когда же позвал время меня далеко,
Я покидал мамино гнездо,
На крыше провожал меня аист,
О, Боже, как же это было давно.
Лечу в мыслях к родному порогу,
Несу в себе любовь и раскаяние,
Я благодарен, мама, Вам, я благодарен Богу,
За то, что Вы дали мне жизнь.
3. (мод.1т.)
Прошли годы, выросли внуки,
Видгомонило весны и лета,
И более всего боюсь я разлуки,
Тии, что уже назад не поворачивает.
Спешу в деревню к родному порогу,
Несу к Вам свою боль и раскаяние,
Я благодарен, мама, Вам, я благодарен Богу, //
За то, что Вы дали мне жизнь .// 2р. | |
