муз. Коломієць О.
текст. Обод М.П.
Я довіку не вірив, що всі почуття
Снігом білим застелить хурделиця
Лише ти лід розтопиш, наситиш буття
Тим, що вічно живе, тим, чим мріється
Серед пустки холодних, безлюдних ночей
Світлом теплим, віконце засвітиться
Ти зігрій глибиною чарівних очей
Того хто, вже в усьому зневірився
Приспів:
Я червоні троянди тобі принесу
Упаду біля тебе навколішки
Ти пробач, моя люба, що я так живу
Подаруй мені хоч краплю усмішки
Хай ці квіти за мене розкажуть тобі
Що без тебе життя не складається
Ти дружина моя й мати моїх дітей,
Все іде, але це залишається
Може квіти мої й не вподобаєш ти
Слів несказаних зміст не розкриється
Хай невір'я твоє змиють наші роки
Адже те, що втрачаєш не вернеться
muses. A. Kolomiets
text. Obod MP
I forever did not believe that all the senses
Snow white zastelyt hurdelytsya
Only you melt ice, saturate being
Those that live forever, what mriyetsya
Among the cold wasteland, deserted nights
Light, warm, window lights
You Warm depth enchanting eyes
Togo who have lost faith in everything
Chorus:
I bring you red roses
Fall knees near you
Forgive, my dear, I'm so alive
Give me a drop of smiles
Let these flowers for me to tell you
That without you is not living
You have my wife and my children,
Everything goes, but it is
Maybe my flowers and thou hast not
No words unsaid content revealed
Let your disbelief wash away our years
After that you lose not return
