Мандрівник - стомлений хвилями й спеками пустель,
Ти несеш той вогонь, гріє він всіх окрім тебе.
Вірою й працею ти долав всі стражданя сам,
Відкривав змучене серце своє кожному, хто потребував.
----
Та довга дорога ще непройдених шляхів.
І тіло твоє ще живе, тож мусиш триматись і йти.
Душа не покине тебе, допоки ти вірний серцям,
Серцям, що страждають так, так, як страждав колись ти.
----
Не візьмеш ти в дорогу нічого із того, що мав колись.
Світло очей та полум’я в серці з тобою лиш -
не зубвдь та йди.
Воля твоя до добра та мудра любов і кохання -
Щасливим ти будеш у них, а тьма стане світлом ізрання.
Ти радістю серце наповнь, ділися цим безперестанку,
Й отримаєш теплих сповна життєвих обіймів.