Ой не ходи,_ Грицю, на вечорницi,_
Бо на вечорницях дiвки чарiвницi,_
Солому палять i зiлля варять,_
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять._
Тамта одная чорнобривая,_
То чарiвниця справедливая!_
I чарiвниця i зiлля знає,_
Тебе, Грицуню, заздрiсне кохає!_
В недiлю рано зiлля копала,_
У понедiлок пополокала,_
А у вiвторок зiлля варила,_
В середу рано Гриця отруїла._
Прийшов же четвер - Гриценько умер,_
Прийшла п'ятниця - поховали Гриця;_
Сховали Гриця близько границi,_
Плакали за ним всi молодицi_
I хлопцi Гриця всi жалували,_
Чорнобривую всi проклинали;_
Нема й не буде другого Гриця,_
Що 'го зiгнала з свiту чарiвниця!_
В суботу рано мати доню била:_
"Нащо ти, суко, Гриця отруїла?_
Не зналась того, що зiлля умiє?_
Що Гриць сконає, нiм когут запiє?"_
"Ой мати, мати! Жаль ваги не має - _
Най ся Грицуньо у двох не кохає!_
Оце ж тобi, Грицю, за теє заплата:_
Iз чотирьох дощок темная хата!"_