• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Віктор Морозов - Трубач

    Исполнитель: Віктор Морозов
    Название песни: Трубач
    Дата добавления: 09.09.2016 | 22:13:16
    Просмотров: 2
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Віктор Морозов - Трубач, а также перевод песни и видео или клип.
    З отого дня суремного, як завалився ратуш,
    усе навіки зважене і вписане в архів:
    “Понесено у людности не так велику втрату:
    погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників”.

    Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
    з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
    мов гер таємний радник над аркушем реляції:
    один трупач,

    твох шофнірів,

    кількох ропітникіф.

    Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
    Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
    На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
    і гупав кусками о брук увесь калічий рід
    (і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
    погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).

    Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
    де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
    як на майданах і в шинках реве житейське море.
    Там інше світло — і воно біліє над кістьми.
    Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, —
    Їх не любили на землі й забули серед хмар.
    Ішов попереду трубач.

    Він дув натхненно й чисто —

    так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
    Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
    Вони злягли на дно камінь — плече коло плеча,
    Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
    Таємний і хрипкий сигнал — відозва трубача.
    From the date thereof suremnoho as collapsed town halls,
    all weighted and inscribed forever in the archives:
    "Incurred in the population is not as big loss:
    perish trumpeter, two soldiers, a few workers. "

    Little apokalipsa plyatsem on the market:
    of tragic despair yawned city of Lviv,
    as Herr Privy Councilor of the correlation sheet:
    one trupach,

    tvoh shofniriv,

    several ropitnykif.

    Widows gathered on candles and mothers on drugs.
    The children were taken to the orphanage for street orphans.
    In the wake abounded black and itinerant beggars
    hupav and chunks of Brooke crippling whole family
    (And honestly everyone ate and drank, and wept as best he could:
    perish trumpeter, two soldiers, a few workers).

    Buried under the tower, they entered the barn,
    where the light MRE and hardens blood, which has not heard of darkness,
    both on the streets and in the taverns roaring sea everyday.
    There's another light - and it is white on the bones.
    They went underground in hlan, as if in another city -
    They did not like the earth and forgotten among the clouds.
    Went ahead trumpeter.

    He blew inspiration and pure -

    as if the pipe is not kept, and a fiery lantern.
    When post-mortem eyes were rotten, like a garment;
    They fell ill on the bottom of the stone - circle shoulder shoulder
    Surely not vhavav as a source, and grew up as a tower,
    Secret and raucous sound - trumpeter appeal.

    Смотрите также:

    Все тексты Віктор Морозов >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет