Коли у мене ніжки були дуже маленькі,
і ходив я під столом такий весь гарненький,
не було ніяких турбот,а надворі зима...
І білі мухи нам на подвір"я летіли
і чомусь в той рік були заметілі
під ковдру хотілось сховатись,сказати:"нема"..
Але завжди батьки у мене такі чудові,що аж хочеться їх розцілувати ...Кльово...
Гукали удвох покатать на санчатах мене,
а я встаю із ліжка і посміхаюсь,
і біжу їм на зустріч,знов посміхаюсь...
здається,що я не прокинувсь,а бачу це в сні...