А зорі, а зорі по синьому морі, А місяць з-за хмар виглядав... Ти рвалась, голубко, від мене до хати, А я все тебе не пускав.
"Пусти мене, милий, пусти мя додому - Надворі біліє вже день. Як прийду до хати, спитається мати: А де ж ти була до тепер?"
"А ти її скажеш, моя наймиліша, Що була в вишневім саду. Квіточки збирала і пісню співала, Тепер вже додому іду".
A zorі and zorі on sinomu morі , A mіsyats h of Hmar viglyadav ... Tee lunging , dove od mene to hati , And I do not shoot.
& quot; Let me mene , Mily , let mja Dodoma - Nadvorі bіlіє Vzhe day. Yak shall come to hati , spitaєtsya mother : A de ti bula Well until now ? & Quot;
& quot; A minute її tell my naymilіsha , Scho bula in vishnevіm garden. Kvіtochki zbirala i pіsnyu spіvala , Teper Vzhe Dodoma іdu & quot ;.