Серед поля одинокого
Ти ідеш вночі босоніж по росах...
Серед поля та й широкого - там де ні душі,
Ну, а роси - то є сльози землі.
Ну, а роси - то є сльози землі.
Гуляйполе!
Серед поля одинокого -
Зламані хрести, поросли травою...
Серед поля та й широкого - криком зграй думки:
Десь тут в місячному світлі батьки.
Десь тут в місячному світлі батьки.
Стрімголов наперегони з вовками
З духами поля - звіяних з ватри
Відчуваєш силу Гуляйполя, Гуляйполя!
Гуляйполе!