вчителько моя Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова, |(2)
Звідки виглядати, де тебе знайти? |
На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять – летять в небі журавлі, |(2)
Дзвоник ніби кличе в молоді літа. |
Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі в ясну блакить, у блакить.
А для тебе знов та доріжка в клас, |(2)
Під вікном у школі явір той знов шумить. |
Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічили ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти, |(2)
Як в морози сиві непожатий лан. |
Знов щебече юнь і шумить трава,
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.
Вчителько моя, зоре світова, |(2)
На Вкраїні милій, в рідній стороні.
my teacher Sonechko gets up and the grass rustles.
I see the path where you pass, you are dear.
My teacher, the star of the world, | (2)
Where to look, where to find you? |
On the table are small notebooks,
The child chirps gold, gold.
And cranes fly - fly in the sky, | (2)
The bell seems to ring in the young summer. |
How many of us have grown up and flown away
On the paths of the earth in the clear blue, in the blue.
And for you again and the track to class, | (2)
Under the window in the school, the sycamore tree is making noise again. |
Your two sons have taken the fronts,
They fought, did not count wounds, severe wounds.
In the guerrilla night you turned gray, | (2)
As in the cold gray unharvested flax. |
Yun chirps again and the grass rustles,
I know you by the fire these days.
My teacher, the star of the world, | (2)
In Ukraine, dear, on the native side. | |
