відкриваєш вікно
за яким незалишилось нічого
того що було з тобою чогось рідного такого
ні краплини дощу і не купки снігу
вже немає там нічого як і дитячого сміху
немає людей стурбованих у своїх справах
і нікому не потрібно на ліво чи на право
це був вибір тисяч це було ваше право
а тепер усі тікають на ліво і на право
відкриваєш вікно
нема бажання закривати
поки не почуєш вибуху гранати пострілу ака
за вікном твоїм не ми за вікном війна
закриваєш вікна слухаєш ти лайф ті ві
там тобі розкажуть типу то бандери злі
обстріляли твою домівку і зробили з сходу
смерті клітку
клітку з якої живим не випускають
тільки убивають убивають убивають убивають
постріл граду
плач мами
кров на руках
численні рани на тілі людей не винних нівчому
крім того що самі привели біду до рідного дому
дому свого і додому нашого тепер цілий світ ненавидить рашу
а ми падаєм на зумлю коли лунає вибух
і бажаємого одного ми бажаєм миру
вже немає вікна і немає стінів
на їхнім місці викопано тисячі безіменних могилів
у яких поховані янголи без крилів що життя віддали за волю нашу
а ми не впали на коліна і не благали щоб нас в спокої залишили
зброї ми не склали
склали речі рідних обняли
на захист батьківщини відважно стали
(до станнього патрона до останньої каплі крові
до самого кінця стояти ми готові)2р
