Аліса
Жила-була Аліса, та тільки не лиса,
А дівчинка Аліса, що вірить в чудеса.
А як повіриш в диво, воно уже твоє-
Жахливе, чи красиве, приймай яке вже є.
Приспів:
Аліса, Аліса повірила в диво якось,
І звісно, і звісно, і звісно, що диво збулось.
До дзеркала в кімнаті Аліса підійшла
І почала співати, а потім простягла
Дві крихітні долоні й гукнула: «Відчинись!».
Воно сказало: «Доню, заходь і не барись».
Приспів.
Але, коли Аліса з країни дивоснів
Принесла запах лісу і квіти чарівні,
Ніхто їй не повірив про дивні чудеса.
Скотилась у Аліси непрошена сльоза.
Приспів:
Аліса, Аліса повірила в диво своє.
І звісно, і звісно, що диво і було і є.