Кантата «Диптих» (1995)
посвящается Марьяну Коць
1. Отче наш
2. Завещание (на слова Тараса Шевченко)
капелла «Думка» под управлением Евгения Савчука
Киев, Церковь Николая Набережного, декабрь 1996 г.
***
1
Отче нашъ,
иже еси на небесiхъ!
Да святится имя Твое,
да прїидетъ царствїе Твое,
да будеть воля Твоя,
яко на небеси и на земли.
Хлiбъ нашъ насущный даждь намъ днесь:
и остави намъ долги наша,
якоже и мы оставляемъ должникамъ нашымъ:
и не введи насъ во искушенїе,
но избави насъ от лукаваго.
<…>
Аминь.
2
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
<…>
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.