дальнобойщик поёт за рулём
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?-
Я б землю покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подалі від світу,
Шукать собі долі, на горе — привіту,
І ласки у сонця, у зірок просить,
У світі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся лихом привиту немаю.
І гірко без долі свій вік коротаю;
Й у горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона
Моя сторона.