Отам, де ти стояла, Якраз на тому місці, Де я вже втиг побудувати місто, Із твого сміху, Тепер - безодня... І сиплеться намисто, Із слів тяжких до болю.
Ти різко увірвалась - Мов тисяча мелодій, Немов пейзаж, намалювалась. Рідко, Та все ж буває... Ти моє "сьогодні", І я упав у сітку, Заплетену тобою.
Та пристрасть захолола... Нажаль лише не довго Ти побула у мене на долоні. Зібравши ніжність, Вся така самотня На цьому всьому фоні, Вернулась в "позавчора".
25.07.2013 В.Проценко
Yonder where you stood, Just the place Where I vtyh build a city With your laughter, Now - the abyss ... And pours necklace From words to severe pain.
You broke sharply - Like a thousand melodies Like the landscape, drew . Rarely, Yet it happens ... You are my "today " I fell into the net , Plaited you.
And frozen passion ... Unfortunately just not long You pobyla in my hand. By bringing tenderness, All such single In all this background, Returned to " the day before yesterday ."