Відлітає душа до раю ви не сумуйте я вмираю
Там десь угорі чекають зорі у безкінечному просторі
Бувайте діти моя родина остання добіга хвилина
Я повертаю у землю тіло бо в очах сонце почорніло
Вона від заходу до сходу належить моєму народу
Заповідаю вам на віки поля засіяні і ріки
Згадайте потім через рік що був на світі чоловік
Що рік нема уже від тоді дожив до сивини та й годі
Гооодііі гооодііі гооодііі гооодііі
Коли помер взяли тоді у руки справу молоді
І у село замість скотини з райкому прибули машини
Вона одна замість коня зорала поле за пів дня
Скосила та помолотила всі врожаї могутня сила
І почали уже тоді за землю гинуть молоді
Коли колесами чужа була поділена межа
Промовив батько немає Бога суворо зі свого порога
І почалася без кіна за землю у селі війна
Вііійнааа вііійнааа вііійнааа вііійнааа
І стали бідним навкруги усі багаті вороги
У бідняка загинув син який у батька був один
Вдова ікони проклинає а піп до Бога закликає
І в вирі непорозумінь ніхто не вимовить амінь
Життя неспішне та просте відтоді вже пішло не те
Що рік то важче для дітей щурі їдять більше гостей
Але земля не знала того життя буденного важкого
І попри горе та печалі вона родила добре далі
Дааалііі дааалііі дааалііі дааалііі
