Поранив сам себе,
Відчути прагну я.
Біль обрав, бо він
Реальніший за життя.
Пронизує мене
Жало лихої долі.
Забутись хочу знов,
Та зробити це не взмозі.
Ну то й що тепер,
Мій люб"язний друг?
Всі кого я знав,
Більше не прийдуть.
Отримати могла,
Мою імперію багна.
Та розчарую я,
І на тебе біль чека.
Надяг вінець з лайна,
Сів на брехуна престол.
І розум мій розбит,
Все скоро скінчиться.
І зітре час усе,
Помруть всі почуття.
І ти змінилася,
А я залишився...
Ну то й що тепер,
Мій люб"язний друг?
Всі кого я знав,
Більше не прийдуть.
Отримати могла
Мою імперію багна.
Та розчарую я
І на тебе біль чека.
Повернутися б назад,
На мільони миль.
Обрав би інший шлях,
Інакше все б зробив...