Цей дивний спокій без
причини
Руйнує долі і губить душі
Ми можем жити як машини
Я абракадабра мушу
Сховайте сльози за
минулим
Його у нас уже не буде
Воно позаду , мов вбивця
губить
Твій мозок. . . база данних
бруду.
Тисячі причин
Відмовлятись від мрії
Завжди прикриваються
словами
Тисячі пояснень
Про свої надії
і про те, як тобі не таланить
Тисячі причин І ми не
розумієм
Що вони з'їдають з
потрохами
Що порожнє небо нікого не
зігріє
Бо наш Бог не торгує
чудесами.
Так страшно випасти з
рутини
Яка окутує нас вічно
Нам лінь намалювать
картини
Де все в нас гарно , і
незвично
Ходити посеред уламків
Нездатні скласти все до
купи
І знову й знову прикидатись
Що іншими не можем бути.
Тисячі причин
І ми не розумієм
Що вони нас з'їдають з
потрохами
Що порожнє небо
Ніколи не зігріє
Бо наш Бог не торгує
чудесами.